Лекця 1

Тема 1. Сутність біржової діяльності

 Тема 2. Механізм функціонування біржі

Питання 1. Сутність біржі та її економічна природа

Сучасна товарна біржа виникла в процесі еволюції різних форм оптової торгівлі і є одним із видів організованого товарного ринку. Тому біржу, як класичний інститут ринкової економіки, що формує сучасний оптовий ринок, слід розглядати в організаційному, економічному та юридичному аспектах її діяльності:

·      з організаційного погляду – це добре обладнане «ринкове місце», що надається учасникам біржового торгу;

·      з економічного погляду – це організований у певному місці регулярно діючий за встановленими правилами оптовий ринок, на якому здійснюється оптова торгівля товарами за зразками та стандартами і контрактами на їх поставку в майбутньому, цінними паперами, а також валютою за цінами, що офіційно встановлені на основі попиту та пропозиції;

·      у юридичному аспекті – це організація, що об’єднує фізичних і юридичних осіб, які володіють відокремленим майном і мають майнові та власні немайнові права й обов’язки.

Відповідно до Закону України «Про товарну біржу» товарна біржа є організацією, що об’єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообороту і пов’язаних з ним торговельних операцій. Сучасні товарні біржі є результатом тривалої еволюції різних форм оптової торгівлі.

Спочатку виникли спеціалізовані торговельні центри, своєрідні гуртові магазини, які отримали назву «бурса». Зазвичай вони розташовувалися у готелях або чайних закладах, а потім перебазувалися на постійне місце в спеціальні споруди. Біржа з самого початку свого зародження є організованою торгівлею, її створювала особлива організація, яка отримала назву «біржа». Торговці сировинними товарами, зокрема сільськогосподарськими, не могли вдовольнитися періодичними зібраннями на ярмарках. Підвищена цінова нестабільність упродовж року призводила до масових банкрутств фермерів, плантаторів, землевласників, елеваторників, переробних фірм і гуртових торговців.

Саме ці учасники товарних ринків були зацікавлені в організації постійно діючої торгівлі, де можна було щодня знати поточні ціни. Головна причина виникнення бірж – розвиток масового виробництва, для якого потрібен ринок, здатний реалізувати значні партії товару на регулярній основі, виходячи із реального співвідношення попиту та пропозиції. Від ярмарку біржу відрізняла форма торгівлі: публічні торги, що відбувалися у визначений час, у конкретному приміщенні. Під час торгів визначалася справедлива ціна, яка підкріплювалася авторитетом біржових зборів. Ціна доводилася до відома всіх учасників ринку через реєстрацію та офіційну публікацію у біржових бюлетенях, пізніше в засобах масової інформації. Процес визначення справедливої ціни назвали котируванням цін, а біржу визначили як ринок чистої конкуренції, на якому присутні багато продавців та покупців,   які у будь-який момент можуть мінятися ролями, а торгівля відбувається одним видом товару. Наприклад, у величезній операційній залі Чиказької торговельної палати (СВОТ) торгівля ф’ючерсним контрактом на кукурудзу проводиться лише в одному «піті» (ямі). Через біржі почали реалізовуватися в основному масові товари, які можна було продавати за взірцями, а згодом, у результаті вироблення стандартів щодо кількості та якісних параметрів, і без взірців. Ціни на біржові товари повинні змінюватися упродовж часових періодів, передбачити їх змінність без постійної торгівлі неможливо.

Отже, біржа – це постійно діючий ринок масових замінних цінностей, який функціонує за визначеними правилами,  у конкретному місці та призначений час. Біржа – це ринок, на якому товари продаються у великій кількості, у приміщенні, де відбуваються публічні торги за допомогою голосу та жестів або через комп’ютерні мережі, створюючи особливу атмосферу ринку чистої конкуренції. Біржа володіє своєю мовою, знання якої означає знайомство зі структурою й організаційними елементами, Статутом і Правилами біржової торгівлі та Кодексом честі біржовиків.

Економічна сутність бірж у тому, що вона є ринком замінних цінностей; має властиву лише для неї організацію; на ній відбувається реалізація власної вигоди учасниками біржової торгівлі; проводиться офіційне котирування цін; котирується специфічний біржовий товар; вона слугує закладом страхування цінових та курсових ризиків; дає цифровий вираз попиту та пропозиції; розміщує товари та фінансові інструменти у просторі і часі; на ній відбувається встановлення об’єктивних цін та курсів. Біржа виконує організаційну функцію, виробляє біржові контракти, займається розв’язанням суперечок між членами біржі, котирує біржові ціни та курси, має хеджеву функцію, забезпечує розрахунки та кліринг за біржовими угодами, поширює інформацію одо динаміки зміни цін.

Таким чином, економічна сутність біржі полягає у виконанні наступних функцій:

·       концентрація попиту і пропозиції у часі і просторі;

·       прозоре ціноутворення;

·       страхування цінових ризиків;

·       перерозподіл товарних і фінансових потоків;

·       забезпечення бізнес-планування та прогнозування при бутковості;

·       перерозподіл  фінансових ризиків  між   суб’єктами  підприємництва;

·       стабілізація економіки на макроекономічному рівні

 Питання 2. Поняття біржової торгівлі, особливості функціонування біржі.  Класифікація бірж, їх функції

 Біржова торгівля – це одна з форм організованого ринку, тобто ринку, що функціонує за встановленими правилами, які записано в тих чи інших нормативних актах. Інакше, організований ринок – це впорядкований ринок, але ступінь цієї впорядкованості може бути різним, що відображається перш за все в правилах торгівлі, які можуть різною мірою регламентувати процес купівлі-продажу того чи іншого товару або будь-якого другого активу. Отже, біржова торгівля має справу з активами, що стосуються або групи капіталу (наприклад, цінні папери, валюта), або групи товару (наприклад, кольорові метали, сільгосптовари).

Основна операція під час біржової торгівлі – це купівля-продаж відповідних активів. Учасники біржової торгівлі можуть проводити між собою будь-які операції з приводу купівлі-продажу біржового активу, наприклад, брати в позику гроші, цінні папери, брати в заставу товар і т. ін., але власне і біржова торгівля – це завжди тільки купівля-продаж відповідного активу. Брати участь у біржовій торгівлі, тобто купувати або продавати актив на біржі, можуть будь-які учасники ринку, але робити вони це можуть, як правило, тільки через біржових посередників.

У результаті безпосередньо біржова торгівля зводиться до купівлі-продажу біржових активів біржовими посередниками.

Таке розуміння біржової торгівлі відображає її специфіку й відмінність від інших видів і форм торгівлі. У нинішній час біржова торгівля стає головною формою торгівлі у світі з точки зору її масштабів, обсягу, учасників. Але це не означає другорядності інших організованих ринків, інших форм торгівлі: базарної, ярмаркової, аукціонної, оптової та роздрібної..

Базарна торгівля здійснюється на оптових і роздрібних ринках на підставі поодиноких договірних відносин шляхом розрахунків за готівку, а іноді й за безготівковий розрахунок на великих оптових ринках.

Ярмарки – форма ринкового продажу товарів, крупний торг, який періодично організовується у постійному місці.

Аукціонна торгівля – це особливий вид ринкової торгівлі товарами (або майном) з індивідуальними властивостями в певних місцях методом публічних торгів, коли продавець, бажаючи отримати максимальний прибуток, використовує пряму конкуренцію декількох (або багатьох) покупців, присутніх на продажу, а покупцем товару стає особа, яка запропонувала найвищу ціну.

Різновидом аукціонів є торги.

Торги – спосіб купівлі-продажу товарів шляхом залучення покупцем пропозиції кількох постачальників (виробників, продавців), вибору найбільш вигідного з них та укладання угоди з відповідним учасником торгів.

Вони практикуються, як правило, при зовнішньоекономічних операціях.

Оптова торгівля – будь-яка діяльність з продажу товарів великими партіями тим, хто купує їх з метою подальшого перепродажу або професійного використання.

Роздрібна торгівля – вид торгівлі товарами в пунктах, де є торговельна зала для обслуговування покупців.

Від інших видів організованого ринку товарні біржі відрізняють певні особливості:

·       біржова торгівля концентрується у місцях виробництва і споживання товару, тобто у великих промислових і торговельних центрах із розвиненими комунікаційними мережами;

·       наявність чітко визначеного предмета торгівлі, так званого біржового товару, який фіксується у її правилах. Це сприяє концентрації біржової торгівлі, стандартизації контрактів і створює умови для високоефективної організації торговельних операцій;

·       торги ведуть на постійній і регулярній основі, час торгів чітко обмежений, що зумовлює максимальну концентрацію попиту і пропозиції на визначені товари, продавців і покупців у часі та просторі;

·   торгівлю здійснюють за відсутності товару, тобто за зразками, описами, каталогами, а також за контрактами і договорами на поставку товарів у майбутньому;

·       відкритість інформації про обсяги товарів, проданих на торгах, кількість та ціни укладених угод;

·       торгівлю здійснюють, як правило, біржові посередники, які виступають від імені та в інтересах товаровиробників або споживачів товару. Біржове посередництво в біржовій торгівлі здійснюють винятково біржові посередники – брокерські фірми, контори та незалежні брокери. Сама біржа не може бути біржовим посередником;

·   створено умови для вільного ціноутворення, тобто ціни формуються залежно від попиту та пропозиції за наявності конкуренції і змінюються під впливом кон’юнктури ринку;

·   можливість укладання угод не лише з метою купівлі- продажу, а й для страхування від зміни цін на товарному ринку в майбутньому;

·       відсутність прямого державного втручання у процес біржової торгівлі;

·       стандартизація вимог щодо якості, кількості, умов поставки виставленого на продаж товару, типізація документів для оформлення контрактів.

Отже, біржова торгівля як найвища організаційна форма оптового ринку, що ввібрала в себе головні риси усіх вищезгаданих форм торгівлі, має такі відмінні ознаки:

• ·      наявність певної системи постійних органів;
• ·      торг проводиться без пред’явлення товарів, що становлять предмет угоди;
• ·      предметом торгівлі є комплементарні товари масового виробництва, які продаються за стандартом та зразком чи описом;
• ·      переважна форма проведення торгівлі – аукціон;
• ·      торгівля здійснюється шляхом специфічних, тільки їй притаманних угод;
• ·      встановлення ціни на основі співвідношення попиту та пропозиції має самостійне значення.

 Біржі виконують основні та допоміжні функції.

 До основних функцій бірж належать:

• ·      концентрація попиту і пропозиції в єдиному місці;
• ·      формування ринкових цін на основі співвідношення попиту і пропозиції;
• ·      регулювання  оптового товарообороту  на  основі ринкових законів;
• ·      зближення продавців і покупців у просторі і часі;
• ·      мінімізація комерційного і фінансового ризиків;
• ·      боротьба проти монополізму на товарному ринку;
• ·      прискорення товарообороту з урахуванням світового розподілу праці;
• ·        кваліфіковане посередництво між продавцями і покупцями;
• ·           інформаційне забезпечення учасників товарних ринків.

 Допоміжні функції формуються залежно від ступеня розвитку ринкових відносин у країні та рівня державно-правового регулювання біржової діяльності. До допоміжних функцій насамперед зараховують:

·      стандартизацію біржових контрактів;

·      арбітраж між учасниками біржових угод;

·      розрахункові операції;

·      різноманітні послуги клієнтам;

·      формування державного і місцевого бюджетів.

Розвиток світової торгівлі сприяв виникненню різних видів бірж.

 

Класифікація бірж

Ознака класифікації	Види бірж	Коротка характеристика
Вид біржового товару	Товарна	Здійснює операції із купівлі-продажу масових однорідних товарів із певними параметрами чи за зразками; характеризується регулярністю торгівлі у чітко визначеному місці, уніфікацією основних вимог до якості товару, умов та термінів постачання
	Фондова	Спеціалізується на купівлі-продажу цінних паперів, акцій, облігацій, що випускаються урядом, місцевими органами влади та приватними підприємствами. Обслуговує в основному вторинний ринок цінних паперів
	Валютна	Здійснює угоди з іноземною валютою і визначає поточний курс вітчизняної грошової одиниці щодо іноземної валюти
	Фрахтова	Постійно діючий ринок фрахтованих суден, де концентрується уся інформація про попит на тоннаж та його пропозицію, про рівень фрахтових ставок, умови угод фрахтування тощо
	Біржа праці	Установа (здебільшого державна), яка надає посередницькі послуги на ринку праці між працівниками та підприємцями у здійсненні угод купівлі-продажу робочої сили; займається працевлаштуванням безробітних, а також осіб, які бажають змінити роботу; вивчає попит та пропозицію робочої сили, веде облік безробітних
Організаційно- правова форма	Акціонерне товариство	Публічні
		Приватні
	Товариство з обмеженою  відповідальністю
Форма участі у біржових торгах	Відкрита (публічна)	Біржа прямих, безпо- середніх контактів виробників та споживачів; діє вільний доступ до біржового кола клієнтів-продавців та замовників-покупців; продавець уособлює пропозицію, покупець – попит. У торгах беруть участь і брокери
	Закрита	Біржа, на якій усі операції здійснюються тільки через брокерські контори, які створюються членами (учасниками) біржі
Номенклату ра товарів	Універсальна	Торги ведуться за широким колом різноманітних біржових товарів
	Спеціалізована	Спеціалізація за групами  товарів
	Вузькоспеці-алізована	Спеціалізація за одним видом товару (сирої нафти, твердої пшениці та ін.)
Переважаючий вид біржових угод	Реального (наявного) товару	Товарна біржа, на якій здійснюють купівлю-продаж наявних, а також тих, що знаходяться в стадії виробництва, товарів
	Строкова або ф’ючерсна	Укладаються ф’ючерсні угоди з поставки товару та платежами у визначений угодою термін за курсом, що зафіксований на момент укладення угоди
	Опціонна	Об’єктом торгівлі є право на купівлю-продаж певного товару, цінних паперів тощо за раніше обумовленою ціною на певну дату або визначений період в обмін на сплату премії
	Комплексна (змішана)	Укладаються всі види угод – від спотових   до опціонних
Принцип організації	Державна	Засновуються органами державної влади
	Приватна	Засновуються торговцями, які створюють біржову корпорацію та мають доступ до торгівлі, всі інші учасники повинні укладати угоди через посередництво членів біржі
	Змішана	Частина акцій біржі знаходиться у держави, що дає змогу їй контролювати діяльність біржі
Місце та роль у торгівлі, виконувані функції	Міжнародна	Особливий вид постійно діючого оптового ринку, що охоплює кілька країн (держав), де укладаються угоди купівлі-продажу на певні біржові товари. Міжнародні біржі обслуговують конкретні світові товарні та фондові ринки
	Національна	Діють у межах однієї окремої країни (держави), враховують особливості розвитку виробництва, обігу та споживання матеріальних ресурсів, властивих цій країні
	Міжрегіональна	Зосереджені у столи ці (Київ); до участі у біржових торгах залучаються продавці та покупці із різних регіонів
	Регіональна	Розміщені в обласних центрах

 

Основні принципи біржової діяльності:

·     прив’язаність до певного місця і часу, тобто біржова торгівля проводиться тільки в спеціально відведеному для цього процесу місці і тільки в установлений для роботи час;

·     підпорядкованість установленим правилам біржової торгівлі. Кожна біржа розробляє свої правила торгівлі на даній біржі, і всі учасники біржової торгівлі зобов’язані їх дотримуватись. Недотримування правил карається штрафом чи виключенням із членів біржі;

·     публічність, тобто біржова торгівля ведеться у присутності всіх членів біржі або з їх відома;

·     гласність, тобто результати біржової торгівлі є відкритими для широкого загалу, відомості про них поширюються через засоби масової інформації;

·     регулювання з боку держави і суспільства; держава через свої законодавчі та нормативні акти встановлює правила, згідно з якими біржі проводять свою діяльність.

 Питання 3. Регулювання біржової діяльності в Україні

Регулювання біржової діяльності – сукупність конкретних способів і прийомів за певним впорядкуванням роботи бірж і укладання біржових угод на основі встановлених правил і ви- мог.

Метою регулювання біржової діяльності є забезпечення стабільності, збалансованості й ефективності біржового ринку.

Основним завданням регулювання біржової діяльності є запобігання маніпулюванню цінами, захист інтересів дрібних фірм і спекулянтів.

Механізм біржового регулювання включає правове, нормативне й інформаційне забезпечення.

Правове забезпечення включає законодавчі акти, постанови, укази та інші правові документи органів управління.

Нормативне забезпечення включає інструкції, нормативи, норми, методичні вказівки й роз’яснення, а також правила, які затверджуються з організаціями – професійними учасниками біржового ринку.

Інформаційне забезпечення – це різна економічна, комерційна, фінансова та інша інформація.

Біржа має зовнішнє і внутрішнє регулювання.

Внутрішнє регулювання – це підпорядкованість її діяльності власним нормативним документам: Статуту, Правилам та іншим внутрішнім нормативним документам, що визначають діяльність даної біржі в цілому, її підрозділів і працівників.

Зовнішнє регулювання – це підпорядкованість діяльності біржі нормативним актам держави, інших організацій, міжнародним угодам. З цих позицій розрізняють:

Державне регулювання біржової діяльності, що здійснюється державними органами, в компетенцію яких входить виконання тих або інших функцій регулювання.

Саморегулювання ринку, регулювання з боку професійних учасників ринку.

Державне регулювання включає:

• ·     розробку й реалізацію спеціальних нормативно-правових актів;
• ·     створення стандартів, тобто набору обов’язкових вимог до учасників біржового ринку;
• · регламентацію основних процедур і державний контроль за дотриманням чинного законодавства з боку учасників ринку.

Завдання державного регулювання:

• ·         реалізація державної   політики   розвитку   біржового ринку;
• ·     забезпечення рівних прав і безпеки  для професійних учасників і клієнтів;
• ·             створення інформаційної системи про біржовий ринок і контроль за обов’язковим розкриттям інформації учасниками ринку.

Форми державного управління включають:

а) пряме, або адміністративне управління:

·     створення єдиної правової бази функціонування бірж;

·     реєстрація учасників ринку;

·     ліцензування   професійної   діяльності   на   біржовому ринку;

·     забезпечення гласності й рівної інформованості всіх учасників ринку;

·     підтримання правопорядку на ринку;

б) побічне, або економічне управління біржовим ринком ведеться державою через:

·       встановлення системи оподаткування біржової діяль ності (ставки податків, пільги й звільнення від них);

·       грошову     політику (процентні             ставки,       мінімальний розмір заробітної плати та ін.);

·       державні капітали (держбюджет, позабюджетні фонди та ін.).

Саморегулювання припускає використання методів суспільного регулювання. До таких методів відносяться: розробка правил професійної діяльності на біржовому ринку і їхнє повсюдне застосування на практиці, заборона несумлінної реклами, формування громадської думки про біржову діяльність.

До позитивних сторін саморегулювання можна віднести:

·       розробку правил поведінки самими професійними учасниками конкретного біржового ринку, які знають його особливості;

·  економію державних коштів, скорочення апарату управління біржовим ринком;

·       встановлення громадського контролю, тому що учасники біржового ринку, як правило, більше зацікавлені в нормальному регулюванні, ніж урядові чиновники;·       введення етичних норм поведінки професійних учасників біржового ринку за допомогою громадського контролю.

Розгляд сучасної моделі регулювання біржової діяльності на ринку товарної продукції в Україні свідчить, що ця сфера діяльності нині може мати структурний вигляд, який схематично відображений на рис. 1.2.

 
Рис. 1.2. Організаційно-економічна структура біржової діяльності на товарному ринку

Регулювання біржового ринку України здійснюють:

• ·              Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку;
• ·                        Комісія товарних бірж;
• ·        Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України;
• ·             Антимонопольний комітет;
• ·             Фонд державного майна України;
• ·             інші державні органи.

Втручання органів державної влади і місцевого самоврядування у діяльність товарної біржі з організації і регулювання біржової торгівлі за винятком випадків, передбачених чинним законодавством, не допускається. Розробка правової основи державного регулювання біржової діяльності в Україні базується на законах, постановах, положеннях і указах. Основними з них є:

·        Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV;

·        Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV;

·        Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Закони України:

·      «Про товарну біржу» від 10.12.1991 № 1956-ІІ;

·      «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006   № 3480-IV;

·      «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001№ 2374-ІІІ;

·      «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.1996 № 448/96-ВР;

·      «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 № 2664-ІІІ;

·      Положення про функціонування фондових бірж, затверджене рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.11.2012 № 1688.

 Майже двадцять років тому було створено Національну асоціацію бірж України, до якої увійшли майже всі провідні товарні біржі країни. Основні завдання, що стояли перед Асоціацією, це:

·      сприяння формуванню ринкових відносин, подальшому розвитку біржової торгівлі шляхом запровадження нових та вдосконалення діючих технологій, систем науково-технічного обслуговування;

·      розробка навчальних програм для працівників бірж і брокерів, організація і проведення їх навчання та видача сертифіката брокерам, організація стажування;

·      представництво та реалізація прав і законних інтересів учасників Асоціації в органах державної влади та управління, судах, у тому числі в іноземних, міжнародних та інших організаціях;

· підготовка пропозиції щодо уніфікації нормативних документів, які регламентують біржову діяльність;

·      розробка типових правил торгівлі на товарних біржах та змін і доповнень до них, фінансових механізмів, які забезпечують виконання угод, укладених на біржах – учасників Асоціації;

·      організація та сприяння розвитку інформаційних систем;

·      розробка та подання проектів законодавчих актів та нормативних документів, які регулюють біржову діяльність;

·      надання   допомоги у вирішенні спірних питань (спорів), що виникають між учасниками Асоціації;

·      визначення критеріїв та вимог до сертифікації учасників Асоціації щодо офіційного визнання їх як таких, що відповідають вимогам організаційно-правових норм діяльності, гарантують виконання біржових контрактів, мають належне фахове та технічне забезпечення;

·      організація рекламної та інформаційно-видавничої діяльності Асоціації.

З плином часу Асоціацію було реорганізовано в Союз бірж України, який і сьогодні представляє інтереси біржової спільноти в урядових та інших державних   органах країни з питань забезпечення самоврядування та демократизації біржової діяльності на товарному ринку.

Питання 3. Засновники та члени біржі, їх функції, права, обов’язки. Організаційна структура біржі

Товарна біржа створюється на засадах добровільного об’єднання заінтересованих юридичних і фізичних осіб, яким це не заборонено законодавством. Присутніх у біржовій залі учасників біржової торгівлі можна поділити на кілька груп.

До однієї з основних груп належать засновники та члени біржі. Як свідчить зарубіжна практика, засновниками бірж упродовж всієї історії їх становлення були торговельні та виробничі фірми, власники плантацій, фермери, власники елеваторів, холодильників, переробні підприємства, державні організації, сучасні транснаціональні корпорації, банки, інвестиційні фонди, холдинги та інші посередники товарного та фінансового ринку.

Відповідно до українського законодавства, засновниками і членами товарної біржі не можуть бути органи державної влади та управління, а також державні установи (організації), що перебувають на державному бюджеті.

Заснування товарної біржі здійснюється шляхом укладення засновниками угоди, яка визначає порядок та принципи її створення, склад засновників, їх обов’язки, розмір і строки сплати пайових, вступних та періодичних внесків.

Кожний із засновників сплачує пайовий внесок.

Основні функції засновників біржі:

·    розробка внутрішньо біржових нормативних       документів;

·    забезпечення біржі необхідним майном;

·    формування статутного капіталу у необхідному обсязі;

·    підбір учасників біржі;

·    реєстрація біржі в установленому порядку;

·    отримання ліцензії організатора біржової торгівлі;

·    скликання загальних зборів учасників біржі.

У більшості країн у діяльності бірж дозволяється брати участь іноземним фізичним і юридичним особам, що відповідають встановленим вимогам. У деяких країнах (у Канаді і Франції) іноземні особи не можуть бути членами біржі або їх участь у статутному капіталі бірж обмежена.

Членами товарної біржі є засновники, прийняті до її складу згідно зі статутом біржі вітчизняні та іноземні юридичні і фізичні особи.

Порядок прийняття у члени біржі та вибуття зі складу її членів визначається статутом товарної біржі.

Вступний внесок члена біржі має дорівнювати вартості «біржового місця», що визначається, виходячи з попиту та пропозиції на «біржове місце». Особа, яка сплатила пайовий або вступний внесок, набуває управнення власника щодо «біржового місця» і може винаймати свої членські права, а також продавати ці права за правилами, встановленими біржовим комітетом (радою біржі).

Член товарної біржі має право сам або через свого представника:

• ·     здійснювати біржові операції на біржі та одержувати за це винагороду;
• ·     брати участь у вирішенні питань діяльності біржі, обирати і бути обраним до її керівних органів;
• ·     здійснювати всі управнення, що випливають зі сплати пайового або вступного внеску;
• ·     користуватися всіма послугами біржі.

Член товарної біржі зобов’язаний:

• ·     додержуватися статуту біржі, біржових правил торгівлі, рішень загальних зборів членів біржі та біржового комітету (ради біржі);
• ·     провадити розрахунки за своїми угодами відповідно до правил біржової торгівлі та своєчасно інформувати біржовий комітет (раду біржі) про зміни у своєму фінансовому становищі, що можуть негативно вплинути на виконання його зобов’язань перед третіми особами та біржею;
• ·     сплачувати членські внески;
• ·     вести облік здійснюваних угод за формою, визначеною правилами біржової торгівлі;
• ·     подавати необхідну інформацію контролюючим органам біржі;
• ·     не розголошувати конфіденційні відомості та комерційну таємницю про діяльність біржі.

На зарубіжних товарних біржах по-різному вирішується питання членства. Члени біржі, які мають право здійснювати на ній торговельні операції, поділяються на кілька категорій з різними правами й обов’язками. На біржах США розрізняють три категорії членства:

• ·        повні члени з правом участі в усіх торговельних секціях (ямах, пітах);
• ·       неповні (асоційовані) члени, які мають право торгівлі лише у конкретних торговельних секціях;
• ·       спеціальне членство (членство за інтересами).

Наприклад, на Чиказькій товарній біржі (CME) поряд з валютною секцією – Міжнародний валютний ринок (IMM) – функціонує секція з торгівлі живою худобою, м’ясом тощо. Банки, як правило, купують «місце» саме у валютній секції, тобто купують неповне членство.

 Структура товарної біржі

Органи управління біржею включають громадську і стаціонарну структури.

Громадська структура.

Вищий орган управління – Загальні збори членів біржі. Загальні збори членів біржі відбуваються не рідше одного разу на рік. До їх компетенції входить:

• ·     загальне керівництво біржею і біржовою торгівлею;
• ·     визначення цілей і стратегій розвитку біржі;
• ·     затвердження і внесення змін у внутрішньобіржові нор мативні документи;
• ·     формування органів управління, розгляд і затверджен ня бюджету, річного балансу, рахунків, розподілу прибутків;
• ·     приймання нових членів біржі;
• ·     затвердження кошторису витрат на утримання персо налу біржі, її філій та комітету;
• ·     приймання рішення про ліквідацію біржі, затвердження ліквідаційної комісії і балансу.

Поточну виконавчу роботу здійснюють виконавчі органи.

Упродовж року управління біржею здійснює Біржовий комітет. Він виконує наступні функції:

• ·      заслуховує звіти Правління;
• ·      вносить зміни в Правила торгівлі;
• ·      здійснює підготовку проєкту рішення Загальних зборів;
• ·      здійснює підготовку до розгляду питань прийому і виключення членів біржі;
• ·      керує біржовими торгами;
• ·      встановлює розміри внесків, виплат, комісійних зборів;
• ·      наймає та звільняє персонал біржі.

Склад Біржового комітету формується лише з учасників членів біржі.

Поточне керівництво діяльністю біржі здійснює Виконавча дирекція. Виконавчого директора, його заступників, структуру та напрям діяльності визначають Загальні збори членів біржі. Директор та службовці біржі не можуть бути членами біржі і працюють за контрактом.

Права виконавчого директора:

• ·      без доручення діяти від імені біржі, представляти її в усіх інстанціях та організаціях;
• ·      укладати договори, видавати доручення, відкривати в установах банків рахунки;
• ·      здійснювати підбір та представлення для затвердження  Біржовим комітетом заступників виконавчого директора;
• ·      видавати накази та розпорядження;
• ·      затверджувати положення про структурні підрозділи біржі, про оплату праці її працівників.

Контроль за фінансово-господарською діяльністю біржі та її підрозділів здійснює контрольно-ревізійна комісія (наглядова рада). Вона також аналізує адміністративно-господарську діяльність біржі та її підрозділів, оцінює правомірність рішень, які приймаються органами управління біржею, та готує пропозиції щодо їх вдосконалення.

До стаціонарної структури належать спеціалізовані та виконавчі органи, які здійснюють господарську діяльність, поточну роботу біржі та виконують рішення, які приймають Загальні збори членів біржі:

До виконавчої структури відносять підрозділи, які здійснюють підготовку і проведення біржових торгів:

• ·      відділ реєстрації, який забезпечує реєстрування біржових посередників, ведення обліку реквізитів і кадрового складу, здійснює віщання паролів, акредитацію брокерів, біржових перепусток;
• · відділ економіки, який здійснює взаєморозрахунки між біржовими посередниками та біржею;
• · відділ збору інформаційного банку, який отримує інформацію від посередників та клієнтів, цілодобово відповідає на запити брокерів;
• · інформаційно-розрахунковий центр, який здійснює технічне обслуговування комп’ютерної техніки, акустику біржової зали і програмне забезпечення бази даних;
• ·      відділ розповсюдження біржової інформації, що займається поширенням біржової інформації серед брокерів та маклерів про результати торгів, які відбулись, товарні ринки, ринкову кон’юнктуру;
• ·  відділ маклерів, який здійснює торги, реєструє операції, оформляє результати торгів, розпочинає торги, повідомляє про закінчення торгів;
• ·   ф’ючерсний відділ, який реєструє біржових посередників для участі у ф’ючерсних торгах;
• ·    аналітичний відділ, що розробляє методи аналізу біржової діяльності, опрацьовує аналітичну біржову інформацію з метою подання результатів до засобів масової інформації;
• ·    служба безпеки, яка здійснює дотримання порядку перепусток та загальної дисципліни, забезпечує збереження майна.

Спеціальні функції виконують спеціалізовані органи.

Спеціалізовані органи (відділи) – це окремі біржові комісії та комерційні організації, які здійснюють специфічні функції щодо обслуговування біржових торгів. До складу спеціалізованих органів входять:

Котирувальна комісія – вона організовує облік різних видів цін (попиту, пропозиції, початкових, заключних, договірних), їх динаміку при завершенні біржових операцій. Інформація   про   ціни   оформляється   у   біржових   бюлетенях і розглядається як біржовий довідник. Біржовий бюлетень є каталогом опрацювання даних про ціни на товари, які були представлені на торги, динаміку зміни в ході торгів, а також заключні ціни.

Комісія зі стандартів та якості – розробляє і контролює біржові стандарти, здійснює експертизи якості товарів, що котируються на біржі, вирішує питання прийому товарів для обігу на біржі.

Біржовий арбітраж – оперативно розглядає спірні питання, які виникають між членами біржі та іншими учасниками біржових торгів під час укладання та виконання біржових угод та юридичного консультування з питань біржової торгівлі.

Комісія з торговельної (ділової) етики – виконує функції дотримання членами біржі та її учасниками норм і правил дисципліни виконання та проведення торгів. Крім перерахованих функцій, комісія виконує функцію контролю правил біржових торгів, інформування біржового комітету про порушення і підготовку відповідних документів. Комісія здійснює підготовку пропозицій про заміну повноважень учасників і представників.

Комісія з прийому нових членів біржі виконує наступні функції: розглядає заяви про прийняття членів біржі, аналізує фінансове і господарське становище фірм, підприємств, що виявили бажання стати членами біржі, здійснює оцінку професійних і ділових якостей нових членів біржі, розробляє прогнози і рекомендації біржовому комітету (раді директорів) про прийняття нових членів біржі.

Серед комерційних організацій, які створюються біржею, є розрахункова палата, біржові складські приміщення.

До функцій розрахункової палати відносять:

• ·  оперативне проведення розрахунків за біржовими операціями між клієнтами;
• ·       регулювання процедури здійснення платежів.

Складські приміщення використовуються біржею для організації постачання товарів. Склади можуть належати бір жам, а можуть бути орендовані.

Питання 4. Учасники біржових торгів

Згідно з Правилами біржової торгівлі та правовим статусом біржі учасників біржових торгів умовно поділяють на певні групи:

Учасники біржових торгів

	Державні (публічні) біржі		Закриті (приватні) біржі
Ті, що укладають угоди	члени біржі та їх представники; брокери або маклери; акредитовані на біржі; постійні та разові відвідувачі		члени бірж; представники членів біржі;  брокери, акредитовані на біржі
Ті, що організовують укладання угод	маклери або гоф-брокери, які ведуть торги; оператори, які реєструють укладені у біржовій «ямі» угоди; співробітники розрахункової (клірингової) палати; співробітники підрозділів біржі; юристи, клерки, помічники брокерів тощо
Ті, що контролюють укладання угод	представники державних органів, що контролюють ф’ючерсну торгівлю; члени біржового комітету, біржової ради, старший маклер тощо
Ті, що спостерігають за веденням торгів	акредитовані представники преси;
	відвідувачі	юридичні і фізичні особи, що не є членами біржі, але мають, відповідно до установчих документів біржі, права на укладання біржових угод. Постійні відвідувачі є брокерськими конторами або незалежними брокерами, що мають право здійснювати біржове посередництво. Разові відвідувачі біржових торгів мають право на укладання угод лише на реальний товар від свого імені і за свій рахунок
	гості

На ринку діє безліч торговців (покупців), які здійснюють операції з товарами та без них. З різним рівнем умовності їх можна класифікувати за різними оцінками. Однією з ознак класифікації посередників, яка дає змогу зрозуміти особливості механізму біржової і брокерської торгівлі, є їх поділ за джерелами, способами одержання прибутків, за рахунок яких покриваються витрати й утворюється прибуток посередників. За цією ознакою їх можна розподілити на дві групи:

1)    посередників, які здійснюють операції за рахунок клієнтів,

2)    посередників, які здійснюють операції за свій рахунок.

До першої групи належать: агенти, брокери, особисті представники.

Агент (від. лат. Agens – діючий) – юридична чи фізична особа, яка здійснює певні операції за дорученням іншої особи (принципала) за його рахунок і від його імені, а також забезпечує підготовку операцій, але без права підпису контракту.

Свої дії агент здійснює з відома принципала за агентською згодою за винагороду.

Агенти-посередники (комісійні агенти) у здійсненні контрактів можуть бути тільки комісіонерами. Вони не беруть на себе ніякого фінансового ризику в операціях, а їх прибуток складається з комісійних, виплачуваних клієнтами за надані посередницькі послуги.

Агенти, як правило, працюють на підприємстві або в брокерській конторі, виконують представницькі функції свого підприємства, а оплата їх праці здійснюється у тому ж порядку, що й інших працівників підприємства.

Брокер (від. англ. Broker – комісіонер, маклер) – це посередник, який виступає як агент у стосунках між продавцем і покупцем.

Брокер продає або купує товар (цінні папери) за ціною, яку визначив клієнт. Це може бути тверда ціна або ціна в заданих клієнтом межах, що зазначається у його дорученні- наказі брокеру на здійснення операції.

За надану послугу брокер одержує від свого клієнта комісійні (брокерська комісія, або куртаж) у обумовленому розмірі. По суті, брокер сам (від свого імені) практично нічого не купує і не продає. Він лише зводить продавця з покупцем, або навпаки, в т.ч. через біржу. Брокер, як фізична особа, є службовцем брокерської фірми.

На біржі під час торгу за сферою діяльності брокери поділяються на дві групи:

•  «брокер біля столу» – це брокер, який здійснює пошук клієнта (продавця або покупця) на ринку реального товару;
•  «біржовий брокер» (за біржовою термінологією – «брокер на підлозі», «брокер в ямі», «брокер у біржовому кільці»).

Брокерською, як і іншою посередницькою діяльністю, може займатись будь-яка юридична або фізична особа незалежно від членства на біржі.

Дилер (від англ. Dealer – торговець) – особа або фірма, яка здійснює торговельне посередництво, у тому числі на біржах, або інші операції від свого імені, за свій рахунок і на свій ризик. Це найбільш висока й ризикована, у порівнянні з брокерською, форма організації посередництва. Прибутки дилер одержує за рахунок різниці в ціні купівлі та продажу товарів, цінних паперів і валют (дилерських знижок), а також зміни ціни й курсів (спекулятивні угоди).

Як і брокери, дилери залежно від сфери діяльності поділяються на дві групи:

-  дилери, які функціонують на ринку реального товару;

-  біржові дилери.

До першої групи належать підприємства, а також окремі фізичні особи, які здійснюють купівлю-продаж товару, тією чи іншою мірою беруть участь у його русі від виробників до споживачів. Прямі дилери займаються переважно посередництвом у купівлі-продажу тих товарів, які не є біржовими, і спеціалізуються в умовах ринкової економіки на посередництві головним чином сировинних товарів, переважно сільськогосподарського походження. Сюди можна віднести, наприклад, торговельний будинок, різного роду оптові торговельні фірми (за старою термінологією – оптові бази, бази матеріально-технічного обслуговування і т. ін.).

Джобер (від англ. Jobber) – це фірма (особа), яка скуповує великі партії товарів для швидкого перепродажу. Біржовий механізм джобери використовують переважно з метою гри на підвищенні або зниженні цін, курсів акцій, валют.

Трейдери (від англ. Trade – торгівля, ремесло), які вкладають гроші в спекулятивні операції (торгують за свій рахунок) на порівняно тривалий період (декілька днів, тижнів або навіть місяців), сприяючи переходу капіталів з одного ринку на інший.

Скальпери – це професійні торговці, які торгують для себе. Техніка торгівлі складається з торгівлі на мінімальних коливаннях, отримання невеликого прибутку чи збитку на великих обсягах торгівлі. Готовність «скальперів» купувати за запропонованою ціною та продавати за ціною замовлення або за ціною, що пропонується, створює величезну кількість загальної спекулятивної ліквідності. Як і одноденні трейдери, скальпери рідко залишають позиції до наступної торговельної сесії.

Залежно від того, на яких видах різниці в цінах грають трейдери, вони поділяються на професійні групи.

Основні з них:

·      арбітражисти (від франц.   Arbitrage   –   посередник у спорі) – грають на географічній різниці в цінах. Арбітраж – це одночасна купівля й продаж товару (контракту) на різних ринках (біржах). Арбітражисти використовують, наприклад, різницю у цінах на сільськогосподарські продукцію на біржах окремих регіонів і країн. При цьому вони враховують витрати на транспортування, зберігання, втрати в дорозі, зниження якості продукції тощо;

·      спредери – грають на різниці в цінах на товар у часі, вивчаючи закономірності й взаємозв’язок цін на нього в різні періоди року (в окремі місяці) і прогнозуючи їх на майбутній період (на живу тварину ціни нижчі восени, зерно коштує дешевше в період збирання, ніж через кілька місяців, тому що в ціні відбиваються витрати на зберігання і т. ін.).

Система біржового посередництва має кілька організа ційних форм:

·      брокерська фірма (компанія) – це, як правило, приватне індивідуальне чи колективне (групове) підприємство, яке є юридичною особою і власником майна та прибутку (за вирахуванням податків та інших обов’язкових платежів у бюджет);

·      брокерська контора – підприємство з правами юридичної особи, яке створене підприємством-власником – членом біржі. Майно і прибуток брокерської контори належить не їй, а підприємству, що її створило (власнику);

·      брокерське бюро (підрозділ) – це, як правило, госпрозрахунковий підрозділ підприємства, який займається брокерським посередництвом, діє на підставі свого положення з правом відкриття рахунку в банку.

 Питання 5. Особливості біржових операцій. Етапи біржового процесу, процедура біржових торгів та їх інфраструктура

 Біржова операція – це взаємна угода про передачу прав та обов’язків відносно біржового товару, яка досягається учасниками торгів у ході біржового торгу, реєструється на біржі в установленому порядку і відображається в біржовому договорі.

Біржова операція характеризується кількома сторонами:

1.   Юридична. Розуміється дія, направлена на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. Юридична правова сторона біржових операцій так само стосується прав і обов’язків учасників.

2.  Організаційна. Припускає встановлення учасників операцій, припускає види біржових операцій, а так само порядок або черговість виконання певних дій до висновку біржових операцій і їх віддзеркалення у документах.

3. Економічна. Припускає мету укладення оборудки: задоволення потреб, спекуляція, продаж тощо.

4.        Етична. Припускає дотримання традицій, норм і правил поведінки.

Біржові операції мають такі характеристики:

1) операція повинна бути угодою про купівлю-продаж біржового товару з негайним постачанням або до певного терміну в майбутньому;

2)        учасники біржової операції є учасниками біржових торгів;

3)        операція виконується поза біржами;

4)        має бути обов’язкова реєстрація відповідно до встановлених правил;

5)        біржа є гарантом виконання операцій, зареєстрованих на її торгах;

6)        біржа має право застосовувати санкції до учасників біржової торгівлі, які не здійснюють біржові операції;

7)  біржові операції не можуть здійснюватися від імені та за рахунок біржі, укладення оборудок – це функції учасників біржових торгів, тобто членів біржі і брокерів, які виступають у ролі професійних посередників.

У таблиці представлені біржові операції, які склалися у процесі розвитку біржової торгівлі.

Біржові операції

Операції на реальний товар	Операції з негайним постачанням товару («спот», «кеш»)	Фізичний перехід товару від продавця до покупця на умовах, обумовлених у договорі купівлі-продажу. Негайне постачання товару може займати від 1 до 15 днів. Продавець реального товару, здавши його на склад біржі, одержує натомість складське свідоцтво (варант). Уклавши операцію, продавець передає варант покупцю, одержуючи в обмін платіжний засіб
	Операції з постачанням його в пев ний термін у майбутньому («форвард»)	Продавець має можливість наперед зафіксувати ціну і покрити свої витрати, а покупець одержує гарантію від ризику підвищення цін; економить витрати на оренду складських приміщень. Ці операції дозволяють учасникам планувати свій прибуток наперед
Ф’ючерсні операції	Передбачають придбання (продаж) ф’ючерсної угоди, тобто зобов’язання придбати (продати) продукцію сезонного виробництва, цінні папери або валютні цінності у визначений час у майбутньому, з фіксацією ціни реалізації на дату здійснення реалізації. При цьому покупець (продавець) ф’ючерсної угоди має право на відмову від її виконання виключно за наявності згоди іншої сторони ф’ючерсної угоди. Покупець – сторона, що має довгу позицію (long). Продавець – сторона, що має коротку позицію (shot)
Хеджування	Процес хеджування можна визначити як діяльність, основна мета якої – це уникнення або зменшення рівня цінового ризику. Форма страхування вартості товару або прибутку, валютного ризику при здійсненні ф’ючерсних угод у банківській, страховій, біржовій та комерційній практиці. Досягається така мета за допомогою укладання протилежних за напрямом угод на різних ринках. Головний результат хеджування – покупець або продавець реального товару не зазнає потенційних збитків (втрат) у результаті зміни ринкових цін
	Хеджування продажем	Здійснюється для захисту продажної ціни товару. Як правило, використовується для забезпечення ціни продажу реального товару, який знаходиться або буде знаходитися у власності торговця, фірми, яка добуває або переробляє сировину. Здійснює покупець реального товару, який, уклавши  форвардну операцію на покупку реального товару, одночасно з цим відкриває позицію на продаж ф’ючерсних контрактів на аналогічну кількість товару
	Хеджування покупкою	Біржова операція, у процесі якої продавець реального товару, уклавши форвардну операцію на продаж, одно часно здійснює покупку ф’ючерсних контрактів на аналогічну кількість товару. Застосовується як засіб, що гарантує закупівельну ціну для торговців і фірм, що переробляють і споживають сировину
Офсетна угода	Продавець укладає угоду на покупку такої ж партії товару за новою, вже реальною ціною на момент закінчення ф’ючерсної операції. Покупець також укладає офсетну угоду на продаж такої ж партії товару за новою ціною й одержує виграну різницю. При укладенні офсетного контракту ф’ючерсний контракт ліквідовується
Опціон	Передбачає покупку права або продаж зобов’язання укласти біржовий контракт на обумовлену кількість товару за наперед встановленою ціною у межах взаємно обумовленого періоду
Простий опціон	Опціон з правом покупки	дає його покупцю право, але не обов’язок, купити певний ф’ючерсний контракт, товар за даною ціною
	Опціон з правом продажу	дає його покупцю право, але не обов’язок продати контракт за даною ціною протягом терміну дії контракту
Подвійний опціон	Покупець набуває право вибору між позицією продавця та позицією покупця реального товару або ф’ючерсного контракту, а також право відмовитися від подальшої операції. При цьому права покупця опціону стають удвічі ширшими порівняно з його правами при простому опціоні. Як правило, у зв’язку з цим удвічі збільшується і розмір премії, що сплачується за такий опціон
Кратний опціон	Покупець набуває права за певну додаткову премію продавцю опціону збільшувати у декілька разів партію товару або ф’ючерсних контрактів у майбутній операції. Ця нова партія повинна бути 2-, 3-, 4-кратною і так далі по відношенню до спочатку обумовленого розміру, але в межах максимального розміру, визначеного опціонним контрактом
Спекулятивні біржові операції	Спосіб отримання прибутку в процесі біржової торгівлі, що базується на відмінностях у динаміці цін у часі, просторі і на різні види товарів. Операції вимагають, як правило, здійснення двох видів біржових операцій – спочатку на покупку, а потім на продаж реального товару або ф’ючерсних контрактів. Фінансовий результат такої операції (розмір прибутку або збитку) визначається тим, наскільки ціна продажу відрізнятиметься від цін покупки

Спекулятивні біржові операції на різниці в цінах – це найскладніший вид біржових операцій. Біржовою спекуляцією звичайно займаються члени біржі і ті, хто бажає (зазвичай це приватні особи) зіграти на різниці в динаміці цін.

На ф’ючерсних ринках спекулянти представлені двома основними видами:

1)  гравцями на зниження («ведмеді»);

2)  гравцями на підвищення («бики»).

Із здійсненням цих операцій пов’язані дві біржові ситуації – «контанго» та «беквордейшн».

«Контанго» є ситуацією, при якій ціни за ф’ючерсними контрактами істотно перевищують ціни на реальний товар. Така ситуація виникає у тих випадках, коли пропозиція реального товару зростає і відповідно збільшуються витрати щодо його зберігання. Можливе також підвищення цін на ф’ючерсні контракти, коли прогноз біржової кон’юнктури дає підставу припускати, що в майбутньому періоді постачання реального товару на біржу скоротяться. Ситуація «контанго» може мати місце і при здійсненні операцій за реальним товаром типу «спот» та «форвард».

«Беквордейшн» – це ситуація, при якій ціни на реальний товар вищі ніж ціни за ф’ючерсними контрактами (ця ситуація характеризується терміном «перевернутий ринок»). Звичайно така ситуація виникає на біржі в тих випадках, коли скорочується пропозиція реального товару і зменшується його надходження на біржу. У той же час покупцям необхідний реальний товар для здійснення виробничої діяльності, і вони готові заплатити вищу ціну, щоб одержати його негайно. «Беквордейшн» виникає і в тих випадках, коли виробники з метою штучного підвищення цін утримуються від пропозиції реального товару на біржі і навіть самі скуповують його на певний період.

Згідно зі ст. 281 Господарського кодексу України, біржовими торгами є торги, що прилюдно і гласно проводяться в торговельних залах біржі за участі членів біржі по товарах, допущених до реалізації на біржі в порядку, встановленому правилами біржової торгівлі.

Біржовий процес поєднує взаємопов’язані операції, що виконуються у певній послідовності з урахуванням специфіки біржових торгів.

Можливі такі види біржових технологій:

а) підшукування контрагентів брокером для підприємства-клієнта;

б) безпосередня, пряма торгівля на біржовому майданчику;

в) віртуальні, Інтернет-біржові технології.

Підшукування контрагентів брокером для підприємства-клієнта характерне для невеликих регіональних бірж. Отримавши наказ, брокер мобілізує наявну власну базу даних, розміщує необхідну рекламу в засобах масової інформації, веде пошук зустрічних заявок у відповідній інформації, що з’являється там, для виконання біржової операції. Знайшовши потенційного покупця, брокер представляє його продавцю, за результатами операції отримуються комісійні.

Класичною біржею вважається пряма торгівля на біржовому майданчику між реально присутніми сторонами (як правило, брокерами).

Для технології проведення на комісійній основі цих біржових торгів характерні три етапи:

1.  Підготовка біржових операцій:

а) укладення загального договору на брокерське обслуговування;

б) договір-доручення на здійснення біржової операції з конкретного біржового активу;

в) вивчення попиту і пропозиції та загальної кон’юнктури з даного товару і вихід брокера на біржу, тобто подання заявки на участь у біржових торгах;

в) публікація біржової інформації про пропозицію продати товар.

2.  Здійснення біржової угоди:

а) біржовий торг і узгодження умов угоди між брокером-продавцем і брокером-покупцем у процесі аукціону;

б) укладення біржової угоди  між брокерами у процесі торгу;

в) оформлення та запис біржової угоди в реєстраційному бюро біржі;

г) розрахунок брокерів з біржею за надані послуги щодо здійснення угоди (біржовий реєстраційний збір, відрахування у гарантійний фонд та ін.);

д) оформлення біржового контракту.

3.  Післяопераційне обслуговування біржового процесу:

а) направлення біржового контракту підприємствам-клієнтам брокерів;

б) звіт брокера підприємству-клієнту про здійснення угоди, розрахунок підприємства-клієнта з брокером за здійснення біржової угоди;

в) поставка та одержання товару, розрахунок за нього між підприємствами-клієнтами.

Віртуальними, Інтернет-біржовими технологіями в Україні є, наприклад, національна Система електронних торгів УФБ та міжнародна Валютна Інтернет-біржа «Форекс».

Система електронних торгів (СЕЛТ) Української Фондової біржі є біржовою торговою системою, що надає можливість її учасникам подавати заявки та укладати угоди щодо цінних паперів без затримань у часі в межах торгового дня з віддалених робочих місць.

Основною формою проведення торгів на біржах України є аукціон. Біржовий аукціон – організаційна форма прилюдної реалізації майна чи інших активів у зазначений через біржові процедури час на біржовому майданчику.

Основні форми біржового аукціону:

Простий	За невеликого обсягу попиту та пропозиції або в одноразових випадках (торгівля конфіскатом, реалізація цілісних майно вих комплексів)	Англійський	ціна зростає від стартової мінімальної, поки лишиться тільки один покупець, бажаючий купити товар за підвищеною у черговий раз ціною
		Голландський	ціна спадає від початкової, дуже високої, поки не з’явиться перший покупець
Заочний або «натемну»	Кожний учасник торгів вказує свою ціну, не знаючи цін інших. Наприклад, аукціонні товари пропонуються Інтернетом, поштою. Але в день аукціону заявлені ціни на виставлені лоти оприлюднюються у торговельній залі біржі. Товар придбає той, хто вказав найвищу ціну
Подвійний		уніфікований
		безперервний
		«вигуків»
		«натовпу»

Простий англійський аукціон використовується, наприклад, на товарній біржі «Поліські торги» (м. Житомир). Аукціон відкриває ліцитатор, після чого доступ у залу, де проходять торги, переривається. Аукціон проводиться безпосередньо ліцитатором (ведучим), який оприлюднює:

а)   правила проведення аукціону та поведінки на ньому;

б) штрафні санкції, які можуть бути накладені на учасників у випадку порушення правил;

в) крок аукціону;

г) найменування, коротку характеристику та стартову ціну лота (мінімальний об’єм партії, що допускається до продажу).

Простий голландський аукціон використовується на названій біржі як додаткова форма. Якщо покупець на оголошену товарну позицію за стартовими умовами не визначений, член біржі (продавець) може запропонувати зниження ціни. При виявлені покупця спеціаліст фіксує ціну продажу та оголошує продаж товарної позиції.

Якщо після запропонованого зниження цін покупця не знайдеться, продаж позиції за згодою члена біржі (продавця) переноситься на наступну сесію або проводиться після перерви у сесії. У випадку, якщо під час зниження цін виявиться більше одного покупця, між ними проводиться конкурентний торг на підвищення ціни за процедурою англійського аукціону.

До основних елементів інфраструктури біржового ринку належать:

• ·      товарна біржа, яка забезпечує організацію і проведення біржових торгів деривативами;
• ·      клірингова палата, яка є фінансовим інститутом, до основних обов’язків якого входить забезпечення розрахунково-клірингових послуг для основних учасників даного ринку;
• ·  біржові ліцензовані склади, які забезпечують зберігання і трансферт товарних потоків. Основною умовою їх ефективної діяльності є ознака локалізації, яка має відповідати оптимальним вимогам учасників щодо найбільш вигідних районів розміщення та транспортування;
• ·      інформаційно-правове поле, основними складовими елементами якого є цілісна база законодавчо-правового регулювання та розвинутий економічно-інформаційний простір;
• ·  інститут посередницьких структур – це категорія учасників, яка диференціюється на професійних та непрофесійних учасників. До першої групи належать брокерські і дилерські контори, а також учасники, безпосередньо задіяні у здійсненні операцій на товарних біржах. Усі інші – непрофесійні учасники.