Лекція 4

 

Тема 6. Біржове котирування цін

Питання 1. Особливості ціноутворення на товарних біржах. Принципи формування цін на біржах

 

Відповідно до ст. 189 Господарського кодексу України:

«Ціна є вираженим в грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору».

Найголовнішою функцією біржової торгівлі є формування реальної рівноважної ринкової ціни товару та надання всеоб’ємної інформації щодо поточних цін і цінових тенденцій. Визначення ціни – це головне питання, що постає не тільки перед учасниками біржової торгівлі, а також перед іншими суб’єктами економічних відносин. Відомо, що формування ринкової ціни залежить від багатьох факторів, але домінуючою залишається функція попиту і пропозиції. Аналогічним чином ціни формуються і на біржовому ринку, а їх рівень визначається на кожний вид товару в момент біржових торгів.

У ринкових відносинах біржова торгівля відіграє одну з головних ролей при визначенні ціни. При цьому пріоритет належить біржам, де відбуваються торги з ф’ючерсними контрактами. Внутрішня і зовнішня торгівля у розвинутих країнах, як правило, спирається саме на ф’ючерсні ціни. За таких умов операція з реалізації продукції набуває нового значення, а саме: прийняти рішення про реалізацію продукції, у таких умовах, означає спрогнозувати цінову кон’юнктуру на майбутню перспективу.

Вдале прогнозування веде до ефективного господарювання, помилки коштують дорогого і не рідко ведуть до краху. В економічно розвинутих країнах відпрацьовано багато механізмів,   які   допомагають   виробникам   чітко   відслідковувати і контролювати фактори, що впливають на процес ціноутворення. Зокрема на біржовому ринку працюють системи спотових, форвардних, ф’ючерсних та опціонних контрактів і це ще далеко не повний перелік можливостей цього сегменту. Для того щоб правильно скористатись ситуацією на ринку, віддати перевагу тій чи іншій стратегії з реалізації продукції, необхідно знати, як працює та чи інша система і який вона має вплив на ціноутворення. Визначення ціни здійснюється різними методами. Але в будь-якому випадку необхідно перш за все знайти загальний підхід, загальну мірку щодо якості, часу та місця реалізації конкретного товару на тому чи іншому ринку.

Реальний товар можна продати або купити на двох окремих, але пов’язаних ринках – готівковому і ф’ючерсному.

Готівковий ринок – це місце, де товар змінює власника за певну ціну (часто він називається спотовим ринком). Виконання угод на готівковому ринку представляє собою процес купівлі-продажу товару за цінами, що складаються у реальному часі, тобто сьогодні на сьогодні, з негайною поставкою товару після укладання угоди. Наприклад, готівковий ринок зернових включає безліч угод, укладених між товаровиробниками і місцевими елеваторами, елеваторами і переробниками, експортерами і імпортерами тощо.

Готівкові ціни – це ціни, за які товар продається у різних сегментах ринку. В кожний окремий момент часу існує багато готівкових цін, які залежать від якості товару, місця поставки, стадії переробки та інше. Наприклад, тонна пшениці може мати різну вартість з огляду на клас, вартість зберігання і перевезення, час та місце реалізації.

В умовах ф’ючерсного ринку (ринок ф’ючерсних контрактів) мова йде про майбутню поставку в визначений термін. На відміну від готівкового у ф’ючерсного ринку є тільки одна ціна.

Ф’ючерсна ціна являє собою відображення погляду  на те, скільки буде коштувати товар певної якості з певними умовами поставки в будь-який момент часу в майбутньому.

Враховуючи те, що готівковий і ф’ючерсний ринок існують паралельно, виникає певна система цінових співвідношень, яка в кінцевому підсумку впливає на процес ціноутворення. Час і очікування учасників ринку – це два фактори, які визначають різницю цін на готівковому і ф’ючерсному ринках. Саме це співвідношення привело в біржову практику поняття «базису» – різниці між ціною товару на готівковому ринку в конкретному місці і ціною аналогічного товару на ф’ючерсному ринку.

Фopмувaння цін на тoвapнoму бipжoвoму pинку, як i в умoвax вiльнoгo pинку взaгaлi, відбувається пiд впливoм cпiввiднoшeння попиту i пpoпoзицiй. Тoвapнi бipжi ввaжaютьcя бapoмeтpoм цiн, чутливо peaгують нa вci фaктopи i пoдiї у cвiтoвій гocпoдapcькiй cиcтeмi, щo пeвним чинoм впливaють нa попит i пpoпoзицiю. Бipжoвe цiнoутвopeння є бiльш гнучким i мoбiльним. Цiни в piзнi ceзoни знaчнo кoливaютьcя, нa piзниx бipжax вoни тaкoж piзнi нa aнaлoгiчнi тoвapи, умoви збуту вapiюютьcя. Вce цe є peзультaтoм взaємoдiї тpьox компонентів:

·        чacу,

·        бipжoвoгo кoнкpeтнoгo ринку,

·   дaниx oбcтaвин, щo вкpaй piдкo пpoгнoзувaлиcя icнуючoю системою цiнoутвopeння.

Механізм (порядок) біржового ціноутворення пов’язаний із організацією біржових торгів, які в свою чергу залежать від багатьох чинників – спеціалізації біржі, особливостей біржового товару, організації ведення торгів і власне технології торгів. Основним документом, який регламентує організацію біржової торгівлі, є Правила біржової торгівлі.

Біржовий процес поєднує взаємопов’язані операції, що виконуються у певній послідовності з урахуванням специфіки біржових торгів. Відповідно з ланцюжком цих операцій проходить вирішення цінових питань. Діапазон цін, у якому учасники торгів висловлюють готовність укладати угоди, називається опірністю біржового ринку. Рух (зміна) ціни в ході біржових торгів залежить від форми аукціону, за якою відбуваються торги. Як відомо, розрізняють:

-  простий (англійський, голландський);

-  заочний, або «натемну»;

-  подвійний (безперервний, або «вигуків» чи «натовпу»).

Посередницькі операції на біржі, пов’язані з обслуговуванням клієнтів, здійснюють брокери. За ціною угоди в біржовій практиці види доручень клієнта брокеру класифікують таким чином:

·     доручення, «обмежене ціною», передбачає ціну товару, за якою повинно бути виконане замовлення клієнта за більш вигідним для нього варіантом: для продавця – за ціною, не нижчою вказаного, обмежувального рівня, для покупця – не вище певного граничного розміру ціни;

· доручення «за найкращою ціною» чи «за ринковою ціною» означає необхідність миттєвого виконання замовлення за найбільш вигідною для клієнта ціною, що пропонується у даний момент на торгах;

·     доручення «за останньою ціною» означає необхідність виконання замовлення за ціною останньої угоди на даний товар упродовж даних торгів;

· доручення «з досягнення певного біржового курсу» означає необхідність миттєвого виконання замовлення у момент, коли ціна на нього досягає певного рівня;

·  доручення «за поточною біржовою ціною» означає, що товар повинен бути куплений чи проданий за тією реальною біржовою ціною, яка склалася на даних торгах;

·     доручення «на вибір брокера» означає, що клієнт повністю довіряє визначення ціни брокеру, який його представляє.

Після укладання угоди брокерська контора разом з біржовим контрактом передає клієнту звіт-брокера про виконану роботу відповідно до угоди-доручення.

Поточна кон’юнктура включає дослідження такого процесу на біржовому ринку, як «настрій біржового ринку». Методика досить проста і передбачає, що для характеристики ринку кожного товару чи групи товарів може застосовуватися система позначок, тобто певна термінологія для опису певних ситуацій і процесів на ринку. Основними ситуаціями можуть бути:

Скорочення для визначення настрою біржового ринку:

Ц – динаміка цін; С – попит; П – пропозиція; СД – кількість угод на торгах .

 Формування ціни під впливом попиту та пропозиції 

Пропозиція	Попит
Являє собою масу товарів, призначених для реалізації, які вже присутні на біржі або можуть бути доставлені на неї	Це форма вияву потреби покупців у товарах, представлених на біржовому ринку, що забезпечена відповідними фінансовими ресурсами
Обсяг пропозиції	Обсяг попиту
Являє собою кількість товару, який продавці бажають реалізувати на біржових торгах у даний момент часу за визначеною ціною	Це кількість товару, яку покупці мають намір купити на біржі при певному рівні біржової ціни
Ціна пропозиції	Ціна попиту
Ціна, яку може запропонувати продавець товару на біржі, виходячи з рівня його витрат та очікуваного прибутку і враховуючи стан поточної економічної та біржової кон’юнктури	Ціна, яка може бути запропонована покупцем товару на біржі, виходячи з рівня його потреб і фінансових можливостей, з урахуванням стану поточної економічної та біржової кон’юнктури
Додаткові умови, що обмежують залежності  пропозиції від ціни	Фактори, що обумовлюють зміну попиту на товари (крім ціни)
ціна пропозиції не може бути нижчою за рівень витрат на виробництво товару; виявляється пряма залежність зростання обсягу пропозиції товару від збільшення рівня його біржової ціни; ціна пропозиції будь-якого товару залежить від зміни рівня біржових цін на інші сполучені з ним товари; ціна пропозиції залежить від фізико-хімічних властивостей товару; ціна пропозиції залежить від кількості продавців на біржі; ціна пропозиції залежить від темпів інфляції	рівень цін на взаємозамінні товари; кількість покупців на біржі; стадія життєвого циклу товарів; реальні доходи споживачів; товари першої необхідності; рівень цін на супутні товари; рівень цін на інші товари
Ціна ринкової рівноваги – рівень ціни, який урівноважує пропозицію та попит на біржі, тобто при повній їх рівновазі

Питання 2. Види біржових цін та механізм їх утворення. Структура елементів біржової ціни

У практиці біржової діяльності використовуються різні види цін

Групи цін	Види цін	Характеристика цін
Основні	Номінальна	Установлюється при підготовці до біржових торгів
	Ціна продавця	Ціна, за якою продавець готовий продати товар. Обумовлена договорами на біржове обслуговування
	Ціна  покупця	Ціна, за якою покупець погоджується купити товар під час проведення біржових торгів
	Ціна біржової угоди	Ціна укладеної біржової угоди, яка складається з біржового котирування і надбавки чи знижки залежно від якості, відстані, місця поставки тощо
Другорядні	Ціна відкриття	Ціна першої угоди при відкритті біржової сесії
	Ціна закриття	Ціна останньої угоди при закритті біржової сесії
	Зміна цін за день	Різниця між ціною угоди при закритті біржової сесії за даний день і ціною угоди при закритті біржової сесії за попередній біржовий день
	Типова (довідкова) ціна	Ціна, що відображає вартість одиниці товару при типових (середніх) обсягах угод та умовах торгів

Найбільш узагальнюючою ціною, що застосовується під час укладання міжнародних угод, є світова ціна, під якою розуміють ціну на великі партії продукції в угодах, укладених за основними цінами світової торгівлі. Такі угоди укладаються на умовах платежу у вільно конвертованій валюті, і вибрані ринки регулюються загальним, а не спеціальним торговельно-політичним режимом. Для кожного конкретного центру торгівлі харак- терні своя ціна, яка є ринковою ціною.

Якщо ринок дефіцитний, тобто попит на його товари перевищує пропозиції, то такий ринок вважається ринком продавця й на ньому диктується ціна продавця.

Якщо пропозиція на ринку перевищує попит – це ринок покупця, який і диктує ціну.

Однак у процесі визначення реального рівня цін на світових товарних ринках виникають проблеми, які ускладнюють їх розрахунки. Насамперед, це наявність постійних цінових коливань, системи надбавок і знижок, які встановлюють з огляду на стан ринкової кон’юнктури, місця і часу торгової угоди тощо. Внаслідок цього ціни на безпосередньо ідентичну продукцію значно коливаються.

Визначаючи рівні біржових цін на товари, необхідно кількісно висловити їхню мінімальну межу, нижче якої вони не можуть формуватися в умовах нормально функціонуючого біржового ринку. Для цих цілей необхідно знати всі елементи, що формують рівень біржової ціни в сучасних умовах з урахуванням податкового законодавства України.

1.  Собівартість виробництва товару являє собою найважливіший елемент біржової ціни й переважно займає найбільшу питому вагу в порівнянні з іншими елементами. Вона відбиває у грошовій формі витрати виробника, що включають вартість спожитих у процесі випуску товару сировини, матеріалів, засобів виробництва, заробітну плату робітників і низку інших поточних витрат.

2.  Витрати на доставку товару покупцеві. Ці витрати звичайно заздалегідь передбачаються у ціні товару й залежать від місця передачі товару покупцеві, що позначається у нашій практиці терміном «франко». До цього місця всі витрати з дос- тавки товару несе продавець, а починаючи з цього місця і далі – покупець.

3.  Цінові знижки, надані покупцю. Ці знижки встановлюються стосовно базисної ціни пропозиції, що підлягає «уторговуванню» на біржі в процесі торгів. Вони призначені для додаткового відшкодування витрат покупця й одержання ще більшого прибутку.

Види цінових знижок:

• ·     на закупівлю товару великого обсягу (бонусна знижка),
• ·     на велику кількість закупівлі товарів у натуральних одиницях виміру,
• ·           за розрахунок за біржовим  контрактом готівкою (сконто),
• ·     сезонні знижки,
• ·     спеціальні знижки,
• ·     експертні знижки.

4.  Прибуток виробника товару. Він є необхідною умовою самофінансування підприємства. До складу прибутку виробника включається й та його частина, що виплачується у бюджет у вигляді податку на прибуток.

5.  Акцизний збір являє собою непрямий податок на високорентабельні й монопольні товари, який включається у їхню ціну. Акцизний збір поширюється на окремі товари як зроблені на підприємствах України, так і завезені з-за її меж.

6.  Податок па додану вартість, стягнутий із виробника товару. Він являє собою частину знову створеної вартості товару й стягується під час його реалізації. Для товарів, реалізованих на біржі, ставка податку з доданої вартості становить 20%.

7.  Комісійна винагорода, яка сплачується брокерській конторі, визначається умовами договору на брокерське обслуговування (брокерської угоди) з клієнтом. Розмір брокерської винагороди має забезпечити брокерській конторі відшкодування всіх матеріальних витрат, виплату заробітної плати персоналу контори, сплату податку з доданої вартості (у розмірі 20% загальної суми брокерської винагороди) і одержання прибутку, частина якого потім буде перерахована в бюджет у вигляді податку на прибуток від посередницької діяльності.

8.  Відрахування біржі від суми угоди визначається Правилами роботи конкретної біржі. У більшості випадків розмір відрахувань біржі коливається від 0,15 до 5%.

9.  Державний збір від суми угоди. На біржах України він диференційований залежно від конкретної суми угоди.

Установлення рівня біржової ціни на конкретний товар здійснюється на основі її калькуляції за всіма наведеними вище елементами. Через те низка елементів може бути визначена лише в процесі торгів (цінові знижки, базисні умови постачання тощо), рівень ціни пропозиції може бути попередньо визначений у рамках певного інтервалу.

Порядок розрахунку типових біржових цін

Типові біржові ціни	Алгоритм розрахунку
За умов великої кількості угод	Розраховується як середня (середньо-арифметична проста або зважена) від рівня всіх цін угод, укладених за даним товаром на торгах. Є найбільш представницькою
За умов незначної кількості угод	Визначається з урахуванням окремих мінімальних і максимальних її значень, обсягу купівлі-продажу товару за кожною угодою, кількості учасників торгів і деяких інших умов, заздалегідь обумовлених котирувальною  комісією
За наявності одиничних умов	Котирування цін за результатами торгів не проводиться, відповідно і не розраховується типова ціна

Питання 3. Сутність біржового котирування цін.

Основні правила котирування цін на біржах

 Біржове котирування – це виявлення й фіксування середніх, об’єктивних цін на товари, що представлені на біржі, на основі цін угод (оплачених цін) за спеціальною методикою, а також інша ринкова інформація, що характеризує кон’юнктуру ринку.

Котирування цін на товарній біржі здійснює її спецільний підрозділ – котирувальна комісія. Результати біржового котирування цін являють собою інформацію про ціни угод попередніх торгів, мають довідковий характер і виступають орієнтиром для продавців і покупців під час пропозиції своїх цін. Котирувальна комісія виконує такі функції:

·     формує біржовий бюлетень цін на товари, що котируються. Матеріалом для складання бюлетеня є угоди даного біржового дня (як біржові, так і позабіржові);

·     спостерігає за своєчасним наданням брокерами, членами і відвідувачами біржі інформації про укладені з їх участю угоди;

·     встановлює списки товарів, які котируються (бази біржового бюлетеня);

·     надає інформаційно-довідковому відділу інформації про ціни, кон’юнктуру товарів щодо яких не здійснювалося котирування;

·     надає Біржовому комітету пропозиції про зміни та доповнення до методики котирування, форми бюлетеня;

·     встановлює спільно з   Арбітражною   комісією   чіп у випадках виникнення спірних питань.

Мета котирування біржових цін – установлення для окремих груп товарів типової довідкової ціни, що відображає вартість одиниці товару при типових (середніх) обсягах угод і умовах торгів.

Товарні біржі України на сучасному етапі їхнього розвитку в більшості випадків характеризуються нестабільністю торгів, значними змінами в асортименті запропонованих до торгів товарів, істотними коливаннями обсягу пропозиції, попиту, великими розходженнями в умовах укладених угод очними розходженнями в рівнях цін угод на окремих біржах навіть у межах одного регіону. Тому здійснювати на біржах навіть у рамках одного регіону котирування цін значно складніше, ніж на товарних біржах країн із розвиненою ринковою економікою й біржовою інфраструктурою.

З подальшим розвитком біржової торгівлі, спеціалізацією товарних бірж ціни угод будуть наближатися до рівноважних ринкових цін, що полегшить їхнє біржове котирування.

У біржовій практиці виділяють котирування:

-  офіційне,

-  довідкове.

Котирування офіційне проводиться після кожного біржового торгу на визначені групи товарів стандартної якості з єдиним базисом поставки. Визначення офіційної котирувальної ціни відбувається шляхом об’єктивної оцінки коливань цін протягом біржового дня.

Довідкове котирування здійснюється шляхом аналізу всіх цін (попиту, пропозиції, угод), а також оцінки котирувальної комісії кон’юнктури ринку – попиту та пропозиції за наступними напрямами:

-  за цінами пропозиції;

-  за цінами попиту;

-   за рівноважною ціною на конкретний вид товару в конкретний період торгів (ціна рівноваги).

Котирування довідкове проводиться на підставі підсумків кількох біржових торгів.

Біржове котирування необхідно розглядати як:

·     механізм вияву ціни у процесі біржових торгів;

·     обробка даних про ціни, що склалися під час торгу;

·     підготовка інформаційних бюлетенів;

·     забезпечення учасників торгів цієї інформацією.

Біржове котирування необхідно розглядати під двома кутами зору:

·        котирування як механізм вияву ціни в процесі біржового торгу;

·     котирування як обробка даних про ціни, що були встановлені під час біржового торгу, підготовка їх до публікації у біржових бюлетенях чи повідомленнях та надання учасникам торгів.

Як правило, котирування цін здійснюється двома способами

 

Реєстрація фактичних цін. Такий спосіб найбільш прийнятний для сформованого стійкого ринку чи іншого товару, якому притаманна стійка тенденція у формуванні цін, а самі ціни відповідають співвідношенню попиту і пропозиції.

Розрахунок типової (довідкової) ціни. Такий спосіб котирування цін придатний за умов нестабільного ринку, тобто за несталого співвідношення попиту і пропозиції та значному коливанні цін на продукцію. Методика визначення типової (додаткової) ціни залежить від кількості укладених угод на цій біржовій сесії за певним видом товару.

Методи розрахунку типової (довідкової) ціни

Кількість укладених угод на біржовій сесії з цього виду товару	Методика розрахунку
Велика кількість укладених контрактів	Розраховується проста або зважена середньоарифметична ціна від рівня укладених угод. Визначена у такий спосіб ціна є найбільш точною
Невелика кількість укладених контрактів	Розраховується на основі обов’язкового врахування окремих мінімальних і максимальних значень цін угод. При цьому методика передбачає врахування наступних параметрів: обсягів активів, на які укладаються угоди; кількість трейдерів, які беруть участь в укладанні цих угод; співвідношення попиту і пропозиції; умови взаєморозрахунків; умови доставки; базис поставки; кількість контрагентів; обов’язкове виведення з розрахунків нетипових угод
Одиничні контракти	Типова ціна не розраховується

Отже, типова (довідкова) ціна є відображенням основних тенденцій кон’юнктури на біржовому ринку протягом певного періоду, найбільш реально виражена її рівнем, оскільки під час визначення не враховується вплив випадкових ціноутворюючих факторів.

Типова ціна фіксує вартість одиниці товару за типових умов його реалізації.

Котирування цін здійснюється на основі інформації, яка є в заявках на укладання угоди та укладених контрактах.

Котирування здійснюється на весь асортимент товару, що торгується на товарній біржі.

Результати біржового котирування цін публікуються не пізніше наступного за торгами дня і вміщують відповідну систему показників, серед яких обов’язковими є:

-  рівень типової ціни з розрахунку за одиницю товару;

-  мінімальний та максимальний рівні цін угод;

-  рівень цін першої та останньої угоди.

 Основні правила котирування цін на товарних біржах:

1. Котирування цін здійснюється тільки за тими товарами й товарними групами, угоди на які на даній біржі укладаються систематично.

2. Товари, на які здійснюється біржове котирування цін, попередньо класифікуються не тільки за асортиментними позиціями, але й за стандартами якості.

3. Для включення інформації про ціну угоди в котирування встановлюються мінімальні розміри угод за кожною конкретною товарною угодою.

4. У котирування включаються тільки ціни останніх торгів і тільки за результатами угод на даній біржі.

5. У процесі котирування цін ураховуються умови доставки товарів, передбачені в конкретних біржових контрактах.

6. Під час здійснення котирування цін необхідно враховувати умови розрахунків за укладеними контрактами.

Торговельні стратегії учасників біржової торгівлі мають вибудовуватись не лише на аналізі інформації про динаміку зміни цін на товари з негайною поставкою, не менш значимими для них стають цінові прогнози, що надходять від функціонування ф’ючерсного ринку. Ф’ючерсний ринок дає можливість створити умови для прогнозування майбутніх спотових цін, без яких не може стабільно функціонувати ні одна сфера вироб ництва, переробки та споживання.

За умов конкурентного середовища один і той самий біржовий актив, зазвичай, має різні ціни на фізичному (спотовому) і на ф’ючерсному ринках. Це випливає з того, що реальна купівля-продаж активу на спотовому ринку відбувається у певний момент часу, а на ф’ючерсному – через певний проміжок часу – від кількох днів до кількох місяців або навіть років. У свою чергу, як і будь-яка ринкова ціна, ціна ф’ючерсного контракту має свою об’єктивну основу – вартість. Ціна  може відхилятися від вартості під впливом попиту та пропозиції.

Основні види цінової стратегії продавця на товарній біржі:

• ·            упровадження на біржу з високим ступенем конкуренції продавців;
• ·    максимізація прибутку від біржових угод за поточний період;
• ·    розширення своєї частки на біржовому ринку за показником «питома вага в обсязі угод»;
• ·    завоювання біржового ринку за показником «якість  товару»;
• ·    забезпечення «виживання» на біржовому ринку.

Форми цінової політики:

·    «Ціновий лідер»,

·    «Атака»,

·    «Ціновий образ»,

·    «Відчутна цінність»,

·    «Цільовий прибуток»,

·    «Рух у фарватері»,

·    «Проникнення на біржу»,

·    «Збирання вершків»,

·    «Середні витрати плюс прибуток».